Початок ХХІ століття. Нелегким він видався для України. Мирне небо розрізають гарматні обстріли, гинуть люди наші, захисники.
А ми тут, у мирному красивому містечку Остер розуміємо, що настає час єднання. Єднання душ, єднання сердець, єднання прагнень і волевиявлень, єднання поколінь. Саме таке єднання відбулося 4 квітня в Остерському міському Будинку культури, де зібралися випускники усіх років Остерської ЗОШ І – ІІІ ст. № 2 ім. Ю.Збанацького з нагоди 100 – річного ювілею навчального закладу.
Без недоречної помпезності, але з неймовірною душевною теплотою та щирістю пройшла ця зустріч.
Були присутні гості:заступник голови районної державної адміністрації Артем Анатолійович Севастьян, народний депутат України Олег Миколайович Дмитренко, начальник відділу освіти райдержадміністрації Сергій Олександрович Стась, голова райкому профспілки працівників освіти і науки Надія Володимирівна Бобруйко, Остерський міський голова Василь Григорович Западня, директори сусідніх навчальних закладів, родина Юрія Збанацького.
Кожен з них висловив своє щире вболівання за підростаюче покоління, сподівався на кращу долю для дітей.
— Школа це не тільки стіни, а насамперед це дух, пам’ять, традиції наступність поколінь, це педагоги: і ті, хто щодня переступає поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, і ті, кого вже немає сьогодні, але вони завжди житимуть у пам’яті учнів і колег, вчителі-пенсіонери, для яких вища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки, — підкреслила директор Остерської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім.Ю.Збанацького Наталія Баран.
Радість глядачам дарували талановиті учні: їх пісні, вірші, театралізовані сценки не могли не залишити нікого байдужими, а в душі колишніх випускників була гордість за сьогодення школи.
Ти - не просто людина, ти – частина великої родини Остерської школи. Саме про це говорили всі випускники, котрі прийшли привітати свою альма – матір з ювілеєм. Можливо, саме школа дала їм поштовх для власного духовного розвитку, дозволила зробити кар′єру, знайти справжніх друзів. Адже навіть тисячі кілометрів не зітруть справжніх відчуттів тепла та щирості. Про це говорили випускники, що перебувають в країнах далекого зарубіжжя: з Китаю Скидан Катерина та з США Скидан Алла. Лунали пісні, лунали слова. Спогади малювали картини минулого.
Переконані, що із таким славним минулим ми матимемо гарне майбутнє, бо нерозривний зв′язок поколінь цьому є запорукою.
Повертайтесь до рідної школи,
Повертайтесь у будь який час
Вона вас не забуде ніколи,
Двері завжди відкриє для вас.
|
